Августовских дней замирания, озера песчаное дно,
и шёлк воды, и вечера наивный взгляд.
Этот неба щит звёздчато-синий; лодка,
что танцует в такт волнам как башмачок деревянный.
Мы здесь будто дети на песке – среди хрупких крепостей,
птичьих перьев – кто-то начинает эту строку,
а я её довожу до конца,
всё у края воды, её верткого языка: было – еще есть – нет.
Евангелие лилий и лютиков, оклад кувшинок, тёмные страницы,
записки на кусках сосновой коры и возгласы камышей.
Для костра собрано множество слов сухих, трескучих,
иногда по ним от жара пробегают саламандры.
И взгляд искристых татей, и росчерк Персеид как мерцающий шрам,
как мириады вопросов без ответа «да».
2023
(Перевод с украинского)
Серпневих завмирання днів і озера піщане дно,
і шовк води, і вечора наївний погляд.
Цей неба щит звіздисто-синій; човен,
що дерев’яним черевичком у такт танцює хвиль.
Ми тут неначе діти на піску – серед фортець крихких,
пір’їн пташиних – хтось починає цей рядок,
а я його доводжу до кінця,
все край води, її верткого язика: було – ще є – нема.
Євангеліє лілій і жовтців, оклад латаття, темні сторінки,
записки на шматках соснової кори і оклики очеретів.
У вогнище назбирано багато слів сухих, тріскучих,
аж іноді по них від жару саламандри пробіжать.
І зір іскристих тать, і розчерк персеїд як мерехтливий шрам,
мов міріади запитань без відповіді «так».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046855
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 31.08.2025
автор: Станислав Бельский