На скибі неба сонце тане жовтим маслом,
На водах розтікається у позолоті,
Хвилясті смачно злизують в коловороті,
Допоки ген за горизонтом не погасне -
Таке величне, зашаріле та прекрасне.
Голодні сутінки ковтати будуть тіні,
Омріяні на узбережжі, заблукалі.
На ніч начепить місяць зоряні коралі.
Впокорено заплющить обрій очі сині,
Нас поведе у сни розніжено-безвинні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046806
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2025
автор: Lana P.