розмова з вітром

повій,  вітре,  глибше  в  серце.
повій,  ніжний,  бо  пече.
остуди  мої  печалі
і  погладь  моє  плече.

повій,  рідний,  прямо  в  душу,
вивітри  усе  сміття.
освіжи  мої  чекання,
онови  моє  життя.

і  повій  мені  в  обличчя,
щоб  прокинутись  зі  сну.
розплети  моє  волосся
і  створи  в  мені  весну.

доторкнись  клітинок  тіла,
всю  мене  ти  обцілуй.
вітер  милий,  я  б  летіла,
я  відкрита,  ти  відчуй.

повій,  вітре,  глибше  в  серце.
повій,  ніжний,  бо  пече.
остуди  мої  печалі
і  погладь  моє  плече.

18:31,  06/05/2015.  c.  Настасів,  Тернопільського  району.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046795
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2025
автор: Olivia Home