Бийте гучно барабани та волайте сурми,
А ви хвацькі козаченьки та збирайте суми.
Шаблі злії не забудьте та гострії піки,
Буде в бою Перемога і Слава навіки.
Ваші коники гривасті із повіддя рвуться,
Там брати на "чорнім полі" з ворогами б'ються.
Не день чи два вже три роки битва та ведеться,
Плаче ненька Україна й кров рікою лльється.
Скрізь могили й обеліски, Прапори схилились,
Полягли у Землю рідну, хто за нею бились.
Все віддали, все що мали і життя в придачу,
Гинуть молоді і діти, розпач чути й плачі.
Навалились із росії вороги прокляті,
Все кусають нищать й палять, мов собаки кляті.
Цю біду не заговором можна зупинити,
Ворог цінить тільки силу, треба його бити.
Тут не вдасться заховатись чи кудись податись,
Всім прийдеться, всім хто в змозі та за зброю взятись.
Ворог страшний коли страшно, тоді він лякає,
Коли ж спротив відчуває, то тремтить й тікає.
Переможимо навалу, збережем Державу,
Нашу Землю, нашу Гордість, нашу Правду й Славу.
В. Небайдужий.
Серпень 2025 рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046794
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2025
автор: Небайдужий