Як розбурхує ночі кохання!
Як кохання тріпоче у сні!
Як проснутись не можна із рання!
Як розкрилює пасмурні дні!
Воно чисте и таке нескінченне.
Розтривожить вчорашні жалі.
Упіимає жар- птицю бажану.
Меду келих налиє мені.
І проснуться надії узимку,
Коли мрії притрусять сніги.
Затріпочуть вони на хвилинку.
Розгоидають їх сильні вітри.
И полетять наші мрії по світу.
Про кохання розкажуть усім.
Заблукають у зимньому цвіту.
І напоять серця молодим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046768
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2025
автор: Надія Тополя