Боголюдинні Ісусу Христу,
Матері Його Марії
і Іоану Хрестителю Спасовому
в любові
присвячується
Треба казати правду:
Не всовуйте голів, куди Сам Бог
не радить!
Характер правди —
це не характерних ради!..
риси існують —
очі зміщались з центру
в одесную
ще й як характери існують!
я радив:
але що це? —
усякі двері розчинялись в правду
тут — чи скосили,
а може, — пропустили?
двері розчинялись
не лихом відчинялись, —
Бог в небі —
Правда.
ось
чому
п’ятки зігріваю
(хто утікання душ у п’ятки має)
Родивсь безстрашним
євреїв в Києві
зустрів в піддашшях:
всі — переслідувані
а вище даху — Бог!
лиш в мені грім в армадах
бо! —
слово...
й Бог в Небі —
Правда!
і тому п’ятки зігріваю...
(п’яток — немає??))
Ніхто не скаже, що п’яток не має.
Бо було — п’ятками кивають.
й від п’яток душі в страхах —
підіймаю!
й ніхто не скаже...
що страхів немає...
о слів моїх армада!!
серця порозчинялись в правду.
о як дверей немає
Бог в небі —
Правда!!!
як ми часів зрікаємось
як особистостями
несподівано
являємось
ракетимо від звіра земности,
що всіх звиває, —
то щось язика віднімає!..
що ж? голова щоб без язика —
все є
світ є
(є серце?)
все — голови не має
І світ кімарить і зітхає
мов діти — сплять
чи позіхають
чи Правда
дахи пробиває?
(а добре — в серці?))
а Бога в серці поселяє
й Армади слів
в мені нема
ну? як не треба —
то немає
чи потім мені мстять?
бо — правда очі коле
й дошкуляє
ну які ще слова?
ну слів немає
29.08.2025, Усікновення глави Хрестителя;
Київ —
третій вибір Богородиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046749
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2025
автор: Шевчук Ігор Степанович