донецький

Серпень.  Ранок.  Донецький  вокзал.
Рік  напевно  був  двадцять  шостий.
Заплітаючи  довгі  коси,
«Я  кохаю»  на  вушко  сказав.

Поряд  з  нами,  діставши  люльку,
Крутить  вуса  старий  козак.
Серед  марева  літньої  спеки
Ти  тихенько  промовила  «Так».

Ми  тоді  мандрували  в  Одесу,
Чи  в  Карпати  тримали  шлях
Були  згодні  міняти  адреси  -
Щастя  в  наших  зродилось  очах.

27.08.2025

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046731
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2025
автор: Podavalenko Valerii