Тихо їдеш, далі будеш.

Перше  вересня.
День  знань.
Школа.
Перший  урок.
Якщо  хтось  думає,
що  то  урок  миру  -
він  сильно  помиляється.
Самий  сучасний  предмет
у  школі  і  найважливіший  урок  іде  -
громадська  освіта  громадське  виховання.
Якщо  запитаєте,  а  чому  така  довга  та  дивна  назва,
вам  нададуть  розгорнуту  відповідь.
Та  відвідаємо  все  ж  перший  урок.
Всі  святково  одіті,
клас  чистий,  покрашена  підлога,
світодіодні  лампочки,  криси  заспиртовані  у  кутку,
самі  розумієте,  саме  безпечне  місце  у  школі  -  підвал.
Всі  діти  дружньо  вставляють  наушники  у  вуха
і  кивають  головками,  мовляв  -  усе  нормально,  все  гаразд,  все  -  клас.

Обговорюють  сучасну  ситуацію  у  світі.
-Усі  лікарі  ,  -
каже  учителька,
ще  позавторік  виїхали  закордон,  тому  замість  охорони  здоровя  будуть  надаватись  учням  платні  послуги,  а  от
обіди,  тут  всі  дружньо  хлопають  рученятами,  обіди  президентські  -  вони  безплатні.
-А  наш  директор  теж  закордоном?  -
запитує  Вовочка.
-Проституток,  сказав  наш  президент,  за  кордон  випускати  не  будуть,  у  кожному  міністерстві  сутенер  і  на  кожну  з  них  весомий  компромат  ще  на  років  пять.
-  А  от  Іван  Петрович  -  учитель  року,  виїхав  у  Англію  і  там  двірником  працює,
глузує  Вова.
-  Не  заздріть  діти,  учіться,  от  і  ви  через  десять  років,  якщо  отримаєте  червоний  диплом  та  почесне  знання  зможете  працювати  двірником  чи  дворецьким  на  голубому  альбіоні,  але  памятайте  за  кожним  із  вас  ведеться  цілодобове  спостереження  і  заведено  справу.
-А  чому  ж  у  підручнику  пишеться,  що  більшість  лікарів  ще  в  2о14  році  виїхали  і  працюють  за  фахом  в  країнах  ЄС  та  неближнього  зарубіжжя.
-  А  це  тому,  що  в  них  кругова  порука,  от  і  ви  повинні    сидіти  як  мишки  і  про  це  помалкувати,  а  то  попадете  в  червоний  список  не  лише  ютуба.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046726
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2025
автор: oreol