Знову ранок з трагічних новин,
Знову біль, знову розпач та сльози.
Час спинився тихенько на мить
І чекає відбою тривоги.
Знову сонце засвітить згори,
Тільки в серці болить свіжа рана.
В голові знов питання: «Це скінчиться коли?» —
Наче сон це, якась страшна драма.
Знову тихо… хоч гучно було,
І у стрічці новин — такі страшні кадри.
Хоч навчилися жити ми з цим жахом щодня,
Та душа знов ридає від болю і втрати.
30.08.25 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046720
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2025
автор: Romashe4ka