Крутилось небо навкруги,
І ніжні танули луги,
Земля немов у ковдрі сну
Вбирала палко новизну.
Ховавсь туман за небокрай,
Було лиш чути: ти чекай,
І в глибині всього часу
Вбачала світло і красу.
Я простягнула руки в даль,
Вкривала ніжністю вуаль,
І у росі сріблястих чар
Світ усміхався мов піар.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046709
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик