коли не хочеться нічого
і ти у всесвіті сама -
проходиш мимо в коридорі
повз тих людей, яких нема.
коли ти дивишся угору,
але крокуєш прямо вниз.
шукаєш всюди ти опору -
не провалитися наскрізь.
коли по ящику новини
оббризкують криваво нас.
коли у неті-павутині
забули зміст для слова "час".
скидай мерщій пальто сумління,
розбий діряве, сіре скло!
живи, люби, шукай натхнення —
і засвіти крізь чорне тло!
відчуй, вдихни у серце сили!
ти не одна - ти маєш шлях!
крокуй! вперед! іди щосили!
твій голос чути у світах!
пустіють стіни, плачуть штори,
бо вдень живуть, неначе сплять.
і душі в пошуках опори
вмикач шукають, де він блять?
коли туманять тисячами,
смієшся мовчки непримітно.
бо часто в людях нема тями,
хоча для всесвіту ти -
світло.
24/10/2014, 15:37 - c. Настасів, Тернопільського району.[i][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046677
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2025
автор: Olivia Home