Крізь ніч

Моє  життя  -  невідворотність.
Сонцем  омите  в  красі.
Освітлюю  вогнем  потворність.
Яка  зникає  подібно  росі.

Мій  дух,  розум,  тіло  сяють  вільно.
Крізь  біль  крокую  в  темряві,  що  навкруги.
Та  світло  з  ліхтаря  свого  дарую  щиро,
Всім  тим  хто  схоче  і  гідний  взяти  це  собі.

Я  знак,  я  мантра,  самість,  сила...
Я  є  і  це  вже  вічний  артефакт...
І  щоб  мене  в  житті  не  підкосило,
Спинаюся  на  ноги  бо  я  маю  гарт.

Я  бачу  світ,  радію  і  чекаю,
Цілую,  обіймаю  і  люблю...
Бо  буде  світло,  я  це  точно  знаю,
Коли  крізь  темряву  страждань  пройду.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2025
автор: DarkLordV