Я хочу до неба торкнутись рукою,
Розворушити иого в вишині.
Проитися по хмарах прямою ходою,
Крізь зорепад знаити зорі мої.
І, ставши навшпиньки, всміхнутися сонцю.
І місяць пустити в відкрите вікно.
Подякувать низько за воду джерельцю.
І вмитись красою у нім заодно.
І, сівши на раидугу, в дім полетіти,
Де час зупинився, сховавшись у нім.
Де в раидужні мрії бажав запросити
И порахувати безліччя віків.
Я хочу до неба торкнутись рукою.
Щоб наші бажання здіиснялись завжди.
У зорянім вальсі кружляли з тобою.
Сплітав мою долю навік тільки ти
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046574
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2025
автор: Надія Тополя