Поплачеш ,трохи, і емоції пригасиш,
в усіх печалей чорна є діра,
буденністю проблемні дні закрасиш,
і настане усміхатися пора...
Ми є художники малюнків кольорових,
де кожен день засвідчує життя,
оцінить сон відтінки вечорові,
в картині дня прожиті відчуття...
Змах пензлика- засяє світло від потіхи,
ще штрих- і суму стане чорнота,
буває день шумний, буває тихий,
реальності прийдешня прямота...
Всі долі наші, наче, часу галереї,
минулого написаних картин,
і пам'ять береже цінні для неї,
найбільш чуттєві з прожитих годин...
Не знаю я, що моє завтра намалює,
веселка хай шукається мені,
поплачу, посміюся,пофліртую,
а потім день розпишеться у сні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046564
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2025
автор: Межа реальності