Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.
Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.
Тепла ілюзія, омана.
Рудіють буйних трав долини.
Не втримаєш серпневе щастя.
Малює осінь вже картину,
а ти даремно не старайся.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046559
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2025
автор: Світлая (Світлана Пирогова)