А полечко стріло привітно,
Де квіти, так буйно розквітли,
Та чутно в повітрі залізо,
І жалібні звуки сопілки.
Були незвичайно щасливі,
Ще в тому житті... у час мирний,
Це ж треба постати годині,
Щоб долю змінити до крихти.
Сльоза, породила терпіння,
Молитва посилила віру,
Любов... то надія й спасіння,
Спровадить душевну зневіру.
Вируйте простори барвисті,
Не дайте лихому осісти,
Кружляйте пташки у блакиті,
Навіки хай згинуть всі війни!
Музична композиція створена за допомогою SUNO AI
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046557
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2025
автор: liza Bird