[b]серед майбутнього
так мало чуда
все роздробило зло
втягло душу в війну
та обплело брехнею
а згодом навіженість
десь у провалля часу
світ затягла
крізь діри в космосі
не там прибило хвилю
суцільні люди
марять золотом землі
та входять згодом у
у похмурість
краще віддати
все найкраще
щоби в безмежну
темряву не затягло
[/b]
02.10.2024 20:49:08
https://www.youtube.com/shorts/VlHiXGMK8rQ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046550
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2025
автор: Іван Українець