СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ: ПСИХОЛОГІЯ/ПСИХІАТРІЯ та ПСИХОТЕРАПІЯ, ФІЛОСОФІЯ (осмислення теперішнього процесу)?
У ріднім серці – різні кола,
вони окреслили довкола
Війну у Слові поетичнім,
до нього стали б всі дотичні...
Як на мене, заявлена тема – це складна, важлива і цікава проблема, яка ніким не досліджувана. Сучасна українська поезія, дійсно, перебуває на перетині психології, психіатрії та філософії, бо вона є не лише мистецтвом слова, а й колективною психотерапією нації, що переживає війну, втрати, обстріли, руйнування, евакуації, «Тривоги» й духовне відродження. КІЛЬКА ключових вимірів:
1. ПСИХОЛОГІЯ Сучасної української поезії:
•Травматичний досвід – поезія відображає наслідки війни, втрати, депресії, руйнування, тривоги. Вона стає способом опрацювання колективної травми.
•Терапія словом – поетичний текст може виконувати і виконує функцію катарсису (очищення), сприяти внутрішньому зціленню.
•Пошук ідентичності – поезія допомагає українкам і українцям зрозуміти, хто ми є, де наші корені, у чому наша сила.
•Архетипи й символи (мати, дитина, земля, хата, війна, світло/тьма) є психологічними образами, які формують емоційний код нації.
2. ПСИХІАТРІЯ і сучасна українська поезія:
•Поезія як діагноз часу – багато віршів є симптомами соціально-культурного «психозу війни», де межа між нормальністю і ненормальністю розмита. (Про них буде далі).
•Тема посттравматичного стресового розладу (ПТСР) – у поезії часто з’являються флешбеки, образи жаху, роздвоєність реальності.
•Межові стани – українські поетки й поети працюють із темами смерті, божевілля, абсурду, що є психіатричними переживаннями.
•Поет як “пацієнт і лікар одночасно” – у віршах можна відчути боротьбу з внутрішніми «демонами» через творчість.
3. ФІЛОСОФІЯ сучасної української поезії:
•Філософія Буття – осмислення життя і смерті, людського смислу існування, свободи, жертовності.
•Етика війни – поети і поетки ставлять запитання про добро і зло, про право на помсту чи прокляття (Згадаймо: Буде тобі, враже, так як Відьма скаже), про справедливість і ціну людського життя.
•Філософія свободи – українська поезія стала фронтом у боротьбі за свободу духу, культури й мови.
•Екзистенціалізм – у поезії багато тем абсурду, відчаю, пошуку сенсу серед хаосу.
• Метафізика слова – слово в українській поезії – це не лише естетика, а зброя, молитва і формула буття. Слово завжди є справедливою зброєю?
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК:
•Психологія вивчає, як поезія відображає внутрішній світ людини.
•Психіатрія бачить у ній прояви травм і криз психіки.
•Філософія дає змогу зрозуміти поезію як спосіб осмислення світу і власного існування.
По сутності, Сучасна українська поезія – як дзеркало психіки народу й водночас філософська формула його боротьби за своє Буття.
ТАБЛИЦЯ-порівняння: Психологія – Психіатрія – Філософія з прикладами образів і тем у сучасній українській поезії, яка показує їхній взаємозв’язок:
ВИМІР ОСНОВНІ ТЕМИ ОБРАЗИ ТА СИМВОЛИ ФУНКЦІЯ ПОЕЗІЇ ПРИКЛАДИ МОТИВІВ
Психологія Внутрішній біль, любов, надія, ідентичність Мати, дитина, хата, поле, земля, дім, птахи Емоційне вираження, катарсис, самозцілення «Пам’ятаю запах дитинства на руїнах», «Молюсь за сина, що на фронті»
Психіатрія Травма, ПТСР, смерть, роздвоєність, божевілля війни,
тривоги
Тінь, крик, сон, примари, ніч, тінь, світло Виведення травматичних образів, боротьба з хаосом свідомості «Вночі мені сняться обгорілі міста», «Чую голоси загиблих»
Філософія Буття і смерть, свобода, сенс, Бог, абсурд, вибір Світло/тьма, хрест, дорога, меч, слово Осмислення сенсу існування, боротьби, жертовність «Я є тому, що борюсь», «Слово сильніше від кулі»...
УЗАГАЛЬНЕНА формула: Сучасна українська поезія = Психотерапія (Психологія) + Діагноз часу (Психіатрія) + сенс Буття (Філософія).
МОЖНА зробити інфографіку-схему (трикутник: психологія – психіатрія – філософія), де в центрі буде сучасна українська поезія як єдність цих трьох вимірів?
ТЕПЕР важливо назвати і проаналізувати конкретні твори? Абстрактна схема. Звісно, важлива, але конкретні приклади з творів сучасних українських поетів і поеток показують, як саме проявляються психологія, психіатрія й філософія. ПРИКЛАДИ й аналітика творів:
1.Сергій ЖАДАН («Тамплієри», «Антена», «Список кораблів», поезії після 2014 року), з березня 2024 р. – військовослужбовець:
Психологія: у його віршах звучить пам’ять дитинства, образи вулиць Харкова, любов і тривога.
Психіатрія: війна як колективний психоз; бачимо фрагментарні, тривожні сни, відчуття переслідуваності.
Філософія: свобода й гідність як сенс буття, пошук духовного коріння.
Приміром, у «Тамплієрах» він ставить запитання: «За що ти готовий віддати
життя?». Це – і психіатрія (стан граничного вибору), і філософія (сенс жертви
чи звитяги).
2. Катерина КАЛИТКО (збірка «Ніхто нас тут не знає, і ми – нікого») – загалом присвячена психології людини на тлі значних історичних подій, що відбуваються всьогденні.
Психологія: поезія як опрацювання втрати дому, переселення, розлуки.
Психіатрія: образи сну і нічних кошмарів, що нагадують симптоми травми. Філософія: роздуми про коріння, простір і належність до світу.
У вірші про «чужу землю» вінничанка пише про людину, яка втрачає себе, – це і психологічна рана, і метафізичний пошук.
Періоду широкомасштабного вторгнення росії в Україну присвячено чимало віршів, зокрема антології «Поміж сирен». Поетка формулює поетичну рефлексію про винятковість нового часу у рядках: “Час такий, що промовлене / одразу стає історією”. Крім того, що це вловлення нерва перших місяців ворожої навали, це ще й фіксація станів та історій, які прагне робити авторка. Аби історія тепер знерухомленого тіла бійця не загубилась, її треба проговорити й додати олюднення, яким чоловіком він був. Аби безглузда сварка напередодні вторгнення не забулась, треба її дрібну роль осмислити у вірші. Останні слова бійця перед відходом у сховок за пазуху Богородиці треба обов’язково зафіксувати. К. Калитко прагне відтворювати, додумувати й проживати критичні досвіди інших, іде від почування пустки у першому вірші у збірці “Поміж сирен”. “В ньому [серці] вирва”, “заповнить вирви та безодні”, тепер вже неясно, “як звали нас і де були ми”. Війна спричиняє зупинку та заземлення, у ті перші страшні та важкі місяці важило короткострокове “Де ти сьогодні?”, “Як ти?“, а не що ми були й чим будемо. У поезії авторки все більше фіксацій не стану пустки, а важливих історій. Можливо, це віднайдення однієї зі своїх функцій, коли постає новий світ-пустка. Тобто прагнення пустки, яка жахала у першому вірші й у перші місяці, заповнювати. Якщо у першому вірші минуле не має значення для неї, то у наступних вже важить тяглість боротьби від прадіда (алюзія на Тараса Шевченка). А у рядках “Сліпе повітря Європи обмацує нове / обличчя тобі, / бо силкується упізнати” теж відчитується мотив пошуку Європою тяглості обличчя та історії України, що хоч і нове, та не перше. Наявна у віршах також проблема безсилості мови у новій реальності. Лірична героїня фіксує, що мова і дійсність під час війни розшаровуються, як вода й олія. А Богородиця береться перековувати пекучу нині кирилицю на безжальні ножі. Перевинайдення слів та повторне навчання говоріння стануться із суспільством пізніше. Проте найбільше важить у цих восьми віршах у збірці інша рідина – кров. У К. Калитко багато згадок про аптечку, турнікети, кровозупинення. “Затягніть міцніше на чорній плоті країни турнікет кордону, крововтрата стає критичною” – знекровлення країни. Неодноразове повернення до знекровлення у буквальному сенсі та метафоричному як символу загрози смерті чи вже її факту.
3. Ія Кива («Ми прокинемось іншими»):
Психологія: ніжні й водночас тривожні образи дитини, жінки, матері.
Психіатрія: бачення війни як травми, що трансформує психіку.
Філософія: поетичне осмислення, що війна змінює саму природу людяності.
У рядках про пробудження «іншими», донетчанка зазначає подвійність: це і ПТСР, і духовне оновлення («Ми прокинемось іншими: розмови з сучасними білоруськими письменниками про минуле, теперішнє і майбутнє Білорусі», журналістика). У лютому 2025 року отримала премію молдовського видання «Revista Timpul din România Moldova» за «поетичний спротив війні та сміливість говорити про неї». Звісно, що у вище зазначени авторів, і в І.Киви виходили книги, зокрема: Війна 2022: щоденники, есеї, поезія / Упорядник В. Рафєєнко. Львів: Видавництво Старого Лева, 2022. 440 с.
•Поміж сирен. Нові вірші війни / Упор. О. Сливинський. Харків: видавництво Vivat, 2023. 496 с.
4. Галина КРУК («Доросла література»):
Психологія: зображення війни крізь досвід матері, дружини, жінки.
Психіатрія: вірші нагадують записи з клініки колективної травми: сни, зникнення, мовчання.
Філософія: дорослість як екзистенційний стан, де немає наївності.
Авторка ставить проблему: що означає «бути дорослим», коли дитина запитає про смерть? Періоду широкомасштабного вторгнення Росії в Україну присвячено антологію «Поміж сирен». У збірці чимало піднесеності над (часом, простором). Вона збоку дивиться на російських лібералів із беззубими плакатами, кулю, що “летить у тебе вічність”, навіть на тепло людського тіла крізь приціл. Така оптика споглядання за середовищем і, так само як у К. Калитко у цій збірці, важливі фіксації. Проте у Г. Крук фіксація вже з оцінками, із далеким заглядання у віки після теперішніх подій приголомшливої швидкості. У вірші “Точка біфуркації” відстороненість авторки чи не найбільш чітко простежується. Вона у перші місяці війни міркує, як їхні випадкові стрічання з колегами-письменниками у воєнному Львові трактуватимуть через покоління, як це виглядатиме у відповідному розділі української літератури. Г. Крук звертається до Біблії, приміряючи до біблійних подій наш час та місіонерство тих, хто має слово: “як перші християни, / що побачили чуда Христові на власні очі і ще не знають, / як їх розуміти і як їх розказати іншим, щоб ті повірили / і не кпили, / як нічого не перекрутити і не наплутати. / бо ніколи не ясно, які деталі найважливіші, а якими / можна знехтувати”. Останні два рядки додають міркувань до наскрізної проблеми у різних поетів часів війни про будування мови, пошук пріоритетів фіксації теперішнього, про місію точної фіксації. У вірші “Відключення” авторка міркує про гіпотетичну проблему, що б українці зрозуміли, якби "дати такої могло б і не стати". Це додає до тих прикладів, де Г.Крук вирізняється з-поміж інших поетів війни своєю рефлексією з відстані, своєю віддаленістю літописання важливих подій уже з наявним осмисленням найважливішого у них.
5. Остап СЛИВИНСЬКИЙ («Зимовий король», 2018 р.):
Психологія: увага до щоденних дрібниць, через які проривається людська ніжність.
Психіатрія: межові образи холодних просторів, які можна читати як метафори депресії.
Філософія: пошук сенсу в абсурді й порожнечі.
І хоча його книги появилися до повномаштабного російського збройного вторгнення в Україну, але ж війна вже йшла з 2014 року, поезія О. Сливинського показує, як екзистенційна філософія зливається з інтимною психотерапією, тим більше, як філолог, він добре володіє глибиннои смислом і змістом слова.
ВАЖЛИВО, що твори зазначених поетів і поеток перекладено багатьма європейськими мовами, а цитати з віршів Сергія Жадана, Наталки Білоцерківець, Юлії Мусаковської, Ії Ківи, Василя Махна та Юрія Завадького стали частиною проєкту «Stuck in Between» (2022) нідерландської графічної дизайнерки Juliët Nijland, яка зробила книгу-ліс про відчуття людей під час війни.
Буде логічно додати ще збірки поезій ГО Літературне об’єднання «ДивоСлово» (м.Ромни), яких за свій рахунок у війну видано 4-ри (близько 500-т творів): «Нескорені» (2022 р.), «Між небом і землею» (2023 р.), «На вістрі слова і пера» (2025 р.), ювілейний альманах до 15-річчя поетичного товариства. Роменські поетки, (їх більшість): Т.Лісненко, Т.Пелепей, Л.Вовк, Т. Пімурзіна, В.Павлюк, І.Шеремет, Л.Кримець, К.Скляр, М.Ситник, (інші) і поети А.Будаков, О.Рубець, М.Скрипаль, автор цих рядків та інші, видрукували вражаючу панораму патріотичної поезії, з чим можна ознайомитися самостійно, оскільки і видавництва, і автори багато примірників передали у бібліотеки та у війскові частини.
ЯКЩО ЗРОБИТИ ВИСНОВКИ. Сучасні українські поетки і поети:
•Психологічно лікують націю через слово,
•Психіатрично фіксують і проживають травму,
•Філософськи перетворюють досвід війни на смисл і зміст Буття.
МОЖЛИВА ТАБЛИЦЯ конкретних творів (автор – назва – психологія – психіатрія – філософія), щоб мати структурний огляд?
ЦІКАВО і важливо: А яка формула: психології, психіатрії й психотеорапії, філософії сучасної поезії? Звісно, її наразі не існує, то спробуймо сформулювати єдину таку, яка б об’єднала їх. ЛОГІКА формули:
•Психологія – це внутрішній стан поета і народу, емоції, образи, архетипи.
•Психіатрія – це крайні прояви травми й кризи психіки, що стають «симптомами тексту».
•Психотерапія – це функція поезії, яка лікує через слово, катарсис, пам’ять і співпереживання.
•Філософія – це сенс, що народжується з досвіду болю й трансформується у метафізику свободи, буття, правди.
ФОРМУЛА (метафорично-символічна). Сучасна українська поезія = (Психологія болю + Психіатрія травми) → Психотерапія слова → Філософія Буття і свободи. Або ще компактніше: Поезія=(Ψемоції+Ψтравма)⇒Ψзцілення+ΦсенсуПоезія=(Ψемоції+Ψтравма)⇒Ψзцілення+Φсенсу, де:
Ψемоції – психологія (переживання, любов, страх, надія),
Ψтравма – психіатрія (криза, ПТСР, межові стани),
Ψзцілення – психотерапія (катарсис, відновлення),
Φсенсу – філософія (буття, свобода, правда).
УЗАГАЛЬНЕНА формула словами. Сучасна українська поезія = психіка,
яка страждає → психіка, яка лікується → дух, який знаходить сенс.
МОЖНА зробити схему-інфографіку (стріла або спіраль: від психології → Спіраль – найточніший образ, бо сучасна українська поезія не йде прямою лінією, а рухається по колу з підняттям угору: від болю → через травму → до зцілення → до сенсу, і так знову, на новому рівні. Спіраль сучасної української поезії: Психологія – старт: емоції, страх, любов, тривога.
ОБРАЗ: серце, що тремтить.
Психіатрія – спад: межовий стан, травма, крик, розлад.
ОБРАЗ: ніч, галас, примари.
Психотерапія – підйом: слово лікує, пам’ять очищає, сльоза стає молитвою.
ОБРАЗ: свічка, рука, що підтримує.
Філософія – вершина витка: усвідомлення сенсу, свободи, буття.
ОБРАЗ: світло, хрест, дорога. Потім спіраль робить нове коло: бо кожен новий досвід болю й війни знову запускає психологію → психіатрію → психотерапію → філософію, але вже на вищому рівні сенсу. ФОРМУЛА-ОБРАЗ: СПІРАЛЬ сучасної української поезії = серце → тінь → свічка → світло → новий виток.
МОЖНА візуалізувати інфографіку-спіраль (4 кола-витки з підписами: поему про чотири кола спіралі: Психологію, Психіатрію, Психотерапію та Філософію сучасної української поезії. ПРО спіраль поезії:
У ріднім серці – перший круг,
де плач і радість мають звук.
Це – Психологія жива,
що у словах вогонь хова.
Другий виток – то ніч глибока,
де чути крик, де тінь висока.
Це – Психіатрія є війни,
де мисль горить, де марев-сни.
Та слово – ліки, мова – хліб,
вони ідуть з різних глибин.
Психотерапія – душі це,
стали сльози чисті, немов дощі.
І ось підйом до світла й неба,
де смисл життя нам знову треба.
Це – Філософія Буття,
вивищує і серце, і життя.
Спіраль здіймається угору,
веде крізь темінь, біль і горе,
Добро у Слові, щоб – знайшли,
в дорогу Правди увійшли!?...
КОРОТКА формула-вірш у 4 рядки – як символічне узагальнення всієї цієї спіралі? Психологія – серце болю,
Психіатрія – ніч і крик,
Психотерапія – світло з поля,
Філософія – сенсу зліт. Візуальна спіраль-поеми, – де ці рядки розташовані по колу, означаючи рух угору?
ТОБТО: Сучасна українська поезія активно досліджує взаємозв'язок між психологією, психіатрією та філософією, часто використовуючи їх як інструменти для глибокого аналізу людської душі та буття.
Психологічні та психотерапевтичні мотиви. Сучасна українська поезія не просто відображає внутрішній світ, а й часто виконує функцію психотерапії, допомагаючи автору і читачеві опрацьовувати травми, стрес і складні емоції. Поети створюють образи, які допомагають назвати і осмислити біль, самотність, екзистенційну тривогу. Це свого роду "лікування словом".
•Сергій ЖАДАН, якого Польський інститут літератури висував на Нобелівську премію. У його творчості психологічні мотиви часто переплітаються з екзистенціалізмом. Автор досліджує травми, викликані війною, розпадом суспільства та втратою ідентичності. У збірці "Життя марії" він пише про крихкість буття, про те, як людина намагається зберегти людяність і сенс життя в умовах абсурду та смерті. Поезія стає інструментом для фіксації та осмислення травматичного досвіду. Наприклад, у вірші "Хтось, хто ніколи не бачив моря" автор показує, як людина, втративши все, намагається знайти точку опори у спогадах і мріях.
•Оксана ЗАБУЖКО, лавреатка Національної премії ім.Т.Шевченка. Її поезія глибоко психологічна, особливо в дослідженні жіночої ідентичності, травматичного досвіду, пов'язаного з феміністичними та постколоніальними проблемами. Авторка використовує поезію для самоаналізу та викриття суспільних травм, що заважають осягненню власного "Я". У вірші "Дівчатка" вона аналізує травматичний досвід дорослішання, що перегукується з темою психологічної сублімації.
•Юрій ІЗДРИК, лавреат Національної премії ім.Т.Шевченка. Його твори можна розглядати як своєрідну поетичну психотерапію. Він іронічно і меланхолійно досліджує теми втрати, пам'яті, самотності. Його поезія допомагає читачеві "заземлитися" і знайти смисл і зміст у повсякденних дрібницях, що є важливим елементом для подолання тривоги. У вірші "Last trip" автор говорить про віру в любов і закони термодинаміки, що створює своєрідний екзистенційний катехізис для сучасної людини.
ФІЛОСОФСЬКІ основи. Сучасна українська поезія не обмежується лише емоціями, вона також є джерелом глибоких філософських роздумів про буття, ідентичність, свободу та роль людини в історії.
•Сергій ЖАДАН. Його філософія багато в чому базується на екзистенціалізмі. Він пише про відповідальність людини за свій вибір, про пошук сенсу в хаосі, про свободу і трагізм буття. Його вірші часто наповнені образами абсурду, що змушує героя шукати нові шляхи для збереження своєї внутрішньої цілісності.
•Оксана ЗАБУЖКО. У її творчості поєднуються філософія фемінізму, постколоніалізму та екзистенціалізму. Вона розглядає українську ідентичність як результат боротьби з історичними травмами та нав'язаними ідеологіями. Авторка постійно ставить питання про співвідношення особистого і колективного, про те, як історія і суспільство впливають на свідомість і психіку людини.
•Юрій АНДРУХОВИЧ. Його поезія пронизана філософією постмодернізму. Автор ніби грається з текстами, символами та сенсами, створюючи складні інтертекстуальні зв'язки. Він ставить під сумнів абсолютні істини, грає з концепціями реальності та ілюзії. Його вірші часто є пошуком автентичності та справжності в світі, що постійно змінюється. Наприклад, у поезії "Індія" він досліджує тему подорожі не лише як фізичного переміщення, а як пошуку власного "Я" через пізнання іншої культури.
ОТЖЕ, Сучасна українська поезія не просто відображає важку і складну дійсність, але й активно аналізує її, використовуючи інструменти психології та філософії для осмислення людської душі і буття. Це робить її не тільки мистецтвом, а й важливим документом епохи...
ВІЗУАЛЬНА спіраль-поема: рядки розташовані по витках спіралі, що символізує шлях сучасної української поезії від болю через травму до зцілення й сенсу. Спіраль ще й у кольорах (наприклад: синій – психологія, чорний – психіатрія, золотий – психотерапія, білий – філософія)?
ПРИТЧА про спіраль. Жив собі народ, у серці якого було багато слів. Коли приходила біда, слова перетворювались на крики й пісні, та поезію.
Одного разу темна ніч накрила землю війною. Люди заговорили пошепки, а потім у їхніх голосах з’явилися зойки й тіні. Це була ПСИХОЛОГІЯ – перший крок спіралі, де серце говорить мовою страху й надії.
Згодом крики стали такими гучними, що здавалось – сама душа розірветься. Люди бачили примар у снах, блукали у власних жахах, втрачали відчуття часу. Це була ПСИХІАТРІЯ – другий виток спіралі, де темрява показує найглибші рани.
Але хтось запалив свічку слова. Поет виголосив вірш, і раптом люди заплакали. Їхні сльози стали молитвою, і біль трохи відступив. Це була ПСИХОТЕРАПІЯ – це третій виток спіралі, де слово лікує й очищає.
І тоді з висоти пролунав тихий голос: «Ваш біль – не кінець, а нова дорога. У стражданні є смисл, у свободі – істина, у слові – безсмертя». Це була ФІЛОСОФІЯ – четвертий виток спіралі, що відкрив людям нове бачення життя. І Народ зрозумів: поезія не просто пісня чи крик, або слово. Вона – спіраль, яка веде крізь ніч до світла, крізь рану до зцілення, крізь хаос до істини. І кожен новий поет і поетка додавали до цієї спіралі ще один виток – аби нація піднімалася вище, не забуваючи пройденого звитяжного шляху...
Розмислено та художньо-документально й поезійно досліджував – Зореслав БЛАГОМИРІВ/В.Б.
27 серпня 2025 р. УКРАЇНА.
Post factum: Буде логічно, якщо авторки і автори «Клубу поезії» доєднаються своїми творами – назвавши їх чи навіть подавшиу коментарях певні уривки, згідно із заявленою темою, розширивши і збагативши даний есей. З.Б./В.Б.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046540
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2025
автор: Зореслав Благомирів