Зимовий вечір і вогонь у грубі
в кімнаті, де товкли у ступі мак,
а у кутку дрова лежали грубі,
і пироги із вишнею… На смак
тим пирогам уже немає рівні –
дитинства смак і юності пора.
У пам’яті лишились треті півні
і вечорниць різдвяних диво-гра…
Душевна радість сповнювала груди
і спокій із багаттям серце грів,
та згодом про оте забули люди –
раптово пролунав прогресу грім.
Прискорення змінилось коловертю,
перебудова знищила село –
пустилися ми у танок… зі смертю,
промчали роки, ніби й не було.
Дрова скінчились, вогник ледве тліє,
укрилась сивиною голова,
розтанули за небокраєм мрії
і лише пам’ять досі ще жива.
26.08.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046531
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2025
автор: Олександр Мачула