Сонце ясне, тепле, красне
Світло хай твоє прекрасне
Розіллється в світі цім
Швидкоплинною рікою
І зігріє всіх собою
Ніжно, лагідно у нім.
Будеш сяти, будеш гріти –
Будемо всі ми радіти
Так, неначе малюки.
Байди ми не будем бити.
Краще будемо робити
Разом всі ми залюбки.
Ти енергію бо влиєш
В нас і силоньки відкриєш,
Наче книгу, мовби світ
Ше незнаний, невідомий,
Цим же повністю лакомий,
Розвінчаєш, сонце, міт,
Що здолати неможливо
Горе все, але це диво
Станеться у нас усе ж
Завдяки тобі та волі,
Силі. На стежині-долі
Щастя, що не має меж,
Ми зустрінем і почуєм.
Серцем ми його відчуєм
І душею, що є в нас.
Припинивши лиш тужити,
Будемо із ним ми жити
Всі усюди й повсякчас.
Євген Ковальчук, 07. 09. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046530
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2025
автор: Євген Ковальчук