Іще ‘дин день важких випробувань,
Іще ‘дна ніч у вибухи закута…
Даремних не чекаю сподівань,
Де в спогадах і Конотоп, і Крути.
Ловлю думки у повені подій,
І кожну з них шліфую аж до блиску,
Вишукую оте зерно надій,
Щоб вижити під московитським тиском.
Аналізую пройдені шляхи,
Де все було: і грози бушували,
Й як виганяв народ із душ страхи
І зупинив непрохану навалу,
Й народжуються знов про те думки,
Що Україна вистояти мусить,
Ще не перевелися козаки.
За кожного я трепетно молюся.
11.08.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046524
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2025
автор: Ганна Верес