Довгожителі їздять в останніх вагонах
Не тягають з собою кремезних валіз
Посміхаються всім хто стоїть на перонах
Не зміняють плацкарт на купе навідріз
Під колесний розмірений стук перегонів
Вони тихо спілкуються, майже не сплять
І приходять до них люди з різних вагонів
Та подовгу із ними про щось гомонять
Щоби впевненой була рука машиніста
Має зав'язь поколінь бути хоч би до ста
Щоби било завжди на шляху нашім чисто
Нумерація поїзда буде з хвоста
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046505
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2025
автор: Сергей Рекун