ВІДВЕРТІСТЬ
Мені здавалося завжди,
Що з Вами ми одне єдине.
Що поряд нам приємно йти
Без суперечок і гордині.
Так хочеться Вас розсмішить.
І визвати на щиру мову.
Одними помислами жить.
Вести розумную розмову.
І ось уже ми сміємось.
Жартуємо по інтернету.
І душі наші вже ось-ось
Обійдуть долі всі тенети...
Та знову щось уже не так.
І знову я щось натворила...
Не те щось ляпнув мій язик...
Таке, що Ви не зрозуміли.
Но я клянусь! Лишень добра
Завжди донести Вам хотіла.
Пробачте Ви мені. Стара!
І щось не те я сотворила .
Хай піде те минуле геть!
Не будем більше гаять часу.
Задовольнятись тим, що єсть.
Давайте знищимо образи!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046495
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2025
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук