Луна́є музика мелоді́йна,
Вона́ звеселя́є на́ші серця́.
Бува́є сумна́ й комеді́йна,
Вона́ іде із на́ми до кінця́.
У ній таки́й краси́вий го́лос,
Торка́ється лю́дської ду́ші.
Вона́, як пшени́чний колОс,
Хо́четься писать нові́ ві́рші.
Вона́ тво́рить ди́вні сюже́ти
Мелоді́йно скри́пкою звучи́ть.
Особли́ві малю́є портре́ти,
А на́шій ду́ші хо́четься жить.
У ній таки́й краси́вий го́лос,
Торка́ється лю́дської ду́ші.
Вона́, як пшени́чний колОс,
Хо́четься писать нові́ ві́рші.
Оспі́вує весну́ і те́пле лі́то,
І ли́стям лети́ть до зе́млі.
Її́ лю́блять доро́слі і ді́ти,
На її́ зву́ки летя́ть журавлі́.
У ній таки́й краси́вий го́лос,
Торка́ється лю́дської ду́ші.
Вона́, як пшени́чний колОс,
Хо́четься писать нові́ ві́рші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046454
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2025
автор: Віктор Варварич