Ці рядки я написала вже у зрілому віці 24-х років, я вже давно не шукала більше мами як соціальна сирота, але образу ще тримала, мабуть тому писались такі рядки, я їх наспівувала як пісню:
а зараз світи не між нами,
між нами немає вже слів.
не знаєш, як боляче, мамо,
бродити в дорогах одній.
і знати, що ти майже поряд,
фізично вдиха на землі.
але де душа твоя, мамо?
не рветься у очі мої?
Приспів:
а я запитую, запитую себе:
для чого я тобі в житті?
бо ж відштовхнула і забула ти про все,
на старості згадаєш ти чи ні?
***
як холодно у світі цім буває,
коли стрічаю очі як скляні.
мені здається, ти не відчуваєш
і порожнеча в лоні як на дні.
а хочеться людське в тобі зустріти,
в очах твоїх я бачу тільки ніч.
о боже, як все пережити?
як відвернутись від тупих обличь?
Приспів:
ти знаєш, дивлюсь,
кішка кошеня
тримає у зубах,
ласкає в його снах..
Так поясни,
закони ці життя!
не розумію я!
в яких істот серця?
26.05.2014 (11:35) с. Настасів, Тернопільського району.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046430
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2025
автор: Olivia Home