Внучка з бабою дивилась
Фестиваль. Бабуся плаче.
На екрані показали,
Як якась співачка скаче.
Перед тим вона на сцені
Запалила білі свічі,
Голову обстригла зовсім -
Зразу кинулось у вічі.
На потилиці метелик –
Це таке татуювання,
Стрімко мчалася по сцені,
Наче з бігу тут змагання.
Внучка каже: -Як же класно!
Самовиразилась зірка!
Бабця мовила: -Нещасна,
На душі у неї гірко.
Мабуть, тифом була хвора,
Або ще якісь є вади,
Певне, воші завелися,
Що не може дати ради.
Щоб не чухатись прилюдно,
І щоб голову не мити,
Вибрала найкращий спосіб:
Краще черепом світити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046411
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2025
автор: Катерина Собова