Зупиняють стрільці зло.
Стоять на захисті свого.
Гармаші тримають залпом рубежі.
Обрій гуркотить, здригається земля.
В кожнім пострілі обітниця одна: |
Не здамо ані містечка, ні села! | (2)
Дронарі кладуть орду, мов косарі.
Небо – їхній степ, а в нім іде гроза.
В кожній блискавці обітниця одна: |
Не ступатиме тут ворога нога! | (2)
Приспів:
Зупиняють стрільці зло.
Стоять на захисті свого:
Дому, роду, звичаю, народу,
Краю, ладу, побуту, обряду.
Зупиняють стрільці зло.
Стоять на захисті свого:
Честі, мови, спадщини, культури,
Віри, правди, гідності, натури.
Пластуни зондують підступи русні.
Прагнуть чимскоріш впіймати «язика».
В кожній розвідці обітниця одна: |
За своє стояти будем до кінця! | (2)
Козаки боронять волю завсігди.
Кожен з нас — незламний, мов міцна броня.
В кожній відсічі обітниця одна: |
Захистим своє — ніхто нас не здола! | (2)
Приспів.
Зупиняють стрільці зло.
Стоять на захисті свого.
І грім перемоги вже близько —
Пліч-о-пліч незламно йде військо!
Пісня присвячується всім Захисникам і Захисницям України.
(19.07.2025)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046365
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2025
автор: Ростислав Свароженко