Не переймайся,
ким є в цьому лісі я.
Стежки тримайся, вмийся і говори.
Смійся, червоний місяць шукає дна.
Не бійся, холодні риби
ідуть згори.
Ще матимеш
срібну мітку на всі часи.
Хащі, де квітнуть сливи і алича.
Біль в передпліччі. Вийди і обери
цей чорний відкритий космос
в моїх очах.
Бо там, де один
не воїн й усі за всіх,
я тобі простір? воля? (можливо, гріх?)
... падає синій вечір в долину втіх
... сонце тобі
я несу на плечах своїх
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046358
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2025
автор: гостя