Так низько пливуть білі хмари.
Здіймися й торкнися рукою
до магії від Аватара -
небесної, ніжно тонкої.
Оте недоспіване щастя
незримою ниттю з'єднає,
що вабить осіннім причастям
і кличе омріяним раєм.
Де святість ранкових серпанків
в рясних діамантах роси.
Де щастя без меж, до останку -
вІд світу що хочеш проси...
Втішайся, кохай до бестями.
Дай серцю блаженство й волю.
Шипшина засяє свічками...
Та над роздоріжжям долі
Чомусь потемніли хмари
І сонце за їх пеленою.
А магія від Аватара -
небесна, враз стала земною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046346
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2025
автор: Тамара Шкіндер