Присвячено жінкам-захисницям, що тримають на своїх плечах Незалежність України.
Вона іде у бій, тримає зброю,
А в серці — ніжність, материнський світ.
Її молитва світить глибиною,
Її любов сильніша, ніж граніт.
Вона у формі, стомлена й тривожна,
А усмішка — немов весняний цвіт.
Її душа, як пісня переможна,
Несе надію крізь жорстокий світ.
Вона — дружина, мати і кохана,
Її обійми — затишок і щит.
В ній дух Тараса і земля безкрая,
І тихий спів, що над Дніпром дзвенить.
І хай пливе над небом пісня ніжна,
Хай квітне мир у рідній стороні.
Вона — воїтелька, сильна й бентежна,
Що береже для світу дні ясні.
24.08.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046340
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2025
автор: Svetoviya