Вже пахне яблуками у саду серпневім
І груші стиглі, мов сонця малі.
А я іду, біжу, спішу до тебе,
Частиночка подільської землі.
Тут все знайоме й рідне аж до болю:
Старенька хата, наче мати нам
Й троянда чайна побіля вікна,
Подвір"я поросло спориш-травою.
А біля тину ще стоїть криниця,
Хоча й цямриння мохом поросло.
Нап"ємося джерельної водиці
І втоми ніби й зовсім не було.
Та й відчуваєм - додається сили,
Снагу черпаєм з рідних нам джерел.
Не забуваймо місць, де народились,
Хоч як далеко звідси ми тепер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046324
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2025
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський