Де квітучий день, стежина…

Де  квітучий  день,  де  нічка,
І  стежина  наче  стрічка?
Щоби  йти,  пізнати  далі,
Вщент  розвіяти  печалі.
 
Чому  холод  пече  в  плечі?
Немов  чую  крик  лелечий,
Ніби  здалеку,  чи  зблизька,
Вже  в  думках  пряма  доріжка.
 
Все  згадати,  чи  спроможна?
Тож  промінням  сонця  кожну,
Пригріває  і  освітить,
Та  чи  біль,  спинило  літо?
 
Порадій,  коли  тривозі,
Відпір  дати  ти  у  змозі,
Як  пшениця  в  чистім  полі,
Зрости  здатна    при  морозі.
 
Де  квітучий  день  і  нічка,
Струмок  дум,  як  бистра  річка,
Не  позбутися    надії,
Заснувати  світлі  мрії,
 
Щоб    під  мирним,  чистим  небом,
Знайти  знов  свою  стежину,
Й  подаровану  нам  Богом…
Рідну  неньку  –Україну…

Незалежну  і  щасливу,
Найдорожчу  на  всім  світі.


                           23..08.  2025  р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046321
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2025
автор: Ніна Незламна