молися цифровим іконам на дні калюж свідомих снів
у тисняві безликих клонів твій дух від втоми знавіснів
судоми мозку / поступ серця / пульсарний клопіт срібних скронь
морозним подихом озветься злий шепіт в пастці між долонь
<
прозоре поосіннє небо / голодні очі жебраків
північний вітер лиже ребра_ фантомний шелест вітряків
заповнює Його мовчання_не імітуй нервовий тік
бо в іншому - все як звичайно_ віднині. прісно. і повік_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046285
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2025
автор: Ки Ба 1