Час

Розчинить  відданість  і  радість,  віру,
Не  пошкодує  сильних,  щастя  відбере,
Не  подарує  тобі  більше  сили,
Якщо  не  втримаєш,  ще  більше  забере...

Будуєш  плани  хитрі,  на  колись,  на  завтра  -  
Ось  ось  надихаюсь,  ще  трішки  й  заживу...
Та  він  приходить  й  відбирає  твоє  право,
Поглине  мрію  світлу  заживо  твою...

І  хоч  ми  не  титани  з  вами  -  просто,  просто  люди,
Але  ми  маємо  могуть  приборкати  його  -  
Не  у  минуле  йти  і  не  чекати,  що  ще  буде,
А  бути  тут  і  зараз,  у  моменті  усього...

Розкришить  камінь  і  поїсть  залізо  все  іржею,
Розтрощить  підло  все,  що  сяяло  колись
І  ні  старий  і  ні  малий  не  є  його  межею,
А  тільки  той,  хто  у  моменті  розчинивсь...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046280
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2025
автор: DarkLordV