«Тихесенько, так -- совістю…»

***

Отаке  воно

В  цьому  Світі

Робиться

І  тихо,  у  шепоті  --

Тихесенько,  так,

Мовиться,

Бо...

Скрізь  бояться  посполиті,

Що  їх  посадять  у  тюрму

І  буде  встид  такий  великий..,

І  гонор  спадне  в  саму  яму,

У  саму  ту  --  та  й  темноту..,

Але  то  тільки  так  здається,

Якщо  боятися  всього,

Де  можеш  ти  не  мовчки  жити,

Як  нагинають  у  лайно

І..,  що  там  каже  люд  --

Тихенько,

Щоб  не  на  часі  --  у  собі,

Колись  згадати,  що  був  правий,

Як  шепотів  правду  в  лайні,..

Але  є  хтось  --

Хто  не  дозволить

Собі  боятись  влади  тих,

Які  самі  у  страху  жиють,..

Які  погрузли  в  суть  лихих

І...  оглядаються,..

І  брешуть,..

І  обіцяють  :

"Більше  --  Ні..!"

Щоби  довірлих  --  понову,

Купати  в  їх  власнім  лайні..,

А  може  та  тюряга  зможе

Змінити  погляд  на  життя

І  будеш  ти  вже  політичний  --

Хто  мав  у  намірах  чуття

По  правді  жити,

В  справедливість,

Де  страх  помер  --  у  марноті,

Щоби  отой  Закон  зумів  --

По  Конституції  святого,

Вернути  право  :

Право  жити

І...  жити  чесно  --    

ВСІМ,

Якщо  здорова  совістю  нація  --  

В  житті...
_____________________________
23.08.2025;  Paris  (Aurora)  ========================

(!!!)

Той,  хто  сильний  --  має  волю, а  той,  хто  слабкий  --  лише  свої  бажання...
--------------------------
Автор    :::

 Катинський  Орест

 (Katynskyy  Orest)

=======================







адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046266
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2025
автор: MAX-SABAREN