У хащах містерій ожини
Радіє, напнув гобелен,
Шукач і стеблина жоржини
На тлі вартових мізансцен.
Здавалось зухвалість минає,
Здавалось і Флінт* у імлі,
Та тінь однолітню ховає
Крихке у холодній землі…
Піднімемо ж кухлі бездонні,
Розсипавши бубки до ніг
Ожини поліського раю -
Бажань проголошених біг.
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=WWuasKbEYKE
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046228
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2025
автор: bloodredthorn