Так хочеться сказати:" Ні"
Тим пристрастям, що ти навіяв.
Ти тільки сколихнув в мені
Останні проблиски надії.
Все інше ти заколисав
Десь дуже глибоко у серці.
Нічого не просив і не бажав,
А лише бавився в моїм озерці.
Ти обіцяв коханню раи у шалаші,
А вибудував клітку в позолоті.
Ти розкіш обіцяв для темної душі.
А замок збудував лиш на болоті.
І я барахталась у клітці ціи.
Із-за решітки неба не впізнала.
Ти грав лиш на струні одніи,
А я сльозами море поливала.
Так хочеться життя відчути знов,
І заповити иого в тепле покривало.
И щоб та, всерівно, тепла ще любов
У моїи стомленіи душі блукала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046227
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2025
автор: Надія Тополя