Хотілось розправити крила,
Парити в незвідані далі,
Ось ніби у долі боржниця,
Крутилось життя по спіралі.
Немовби у товщі туману,
Шукала омріяне щастя,
Душа помічала підказку,
Та сіра з'являлася фарба.
Обсипані попелом крила,
Відколи наблизилась зрілість,
А кажуть, як сонце світила,
Для інших... на дивній орбіті.
Тож осінь приходить не марно,
Незгоди змиває дощами,
Щоб бачити з ніжним світанком,
Цвітуть як в цю пору троянди...
Музична композиція створена за допомогою SUNO AI
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046216
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2025
автор: liza Bird