Хоч стоптало літечко сандалі -
спека ще грішила в жанрі "ню".
У кафе під назвою "Вокзальне" -
каву? чай? свіженьке! натуральне! -
йшло життя - буденне, як меню...
За вікном дзеленькали трамваї
на "сопрани" множились "баси":
"Ой, у лузі..." , " Кача", " Прибуває
до перону..." і їдке іржаве
"С этой мовай... Госпади, дастали!" -
наче "дзззззз" набридливе оси.
І зайшов з наплічником військовий.
А за ним забіг приблуда кіт:
- Я нічий! Візьми мене з собою! -
і в долоню тицяв головою
- Голуба впіймати на обід?
- Я б не проти, але є деталі -
не візьму, рудий, не сердься, ну...
Я ж проїздом... Бачиш? - "підлатали".
Я назад, смугастий...
На війну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046197
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2025
автор: уляна задарма