*** *** ***
Посадіть на могилі мені
Березу,
Щоби було вам кого обійняти...
Постійте, помовчіть,
Може сльози
Вам допоможуть свою матір
Згадати...
Ви притисніться щільніше
До берези
Та погладьте білий стовбур рукою
І... з'єднає нас та береза --
Ніби торкнуся я вас рукою.
Посадіть, я прошу вас,
Обов'язково...
Чуєш -- людино ти моя
Рідна.?!
Знайте, веселіше мені з тою берізкою
І душа, з нею --
Моя, буде спокійна.
Наді мною тріпотіти будуть листочки,
Шелестіти, гойдатися
І... пісні співати,
А по весні розкриються знову
Бруньки --
Після зимових і холодних днів,
Щоби оживати.
Буде вона чекати вас
Біля свого пагорба,
Приходьте до неї,
Як до себе додому.
Біля останнього мого будиночка --
Ви постійте,
З непокритою голови сивиною.
А, якщо не вдасться на могилі --
Посадіть її біля свого двору :
На згадку про мене --
Це дитятко миле,
Вдячна буду, серцем --
Я нею живою...
____________________________
22.08.2025; Paris (Aurora) ========================
(!!!)
Автор твору Марія Латишева, а переклад зробив українською мовою Катинський Орест (на просьбу знайомих...)
==================
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046192
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2025
автор: MAX-SABAREN