Неужели это всё?

Невод  бросали,  бросали,
Золотую  рыбку  
за  всю  свою  жизнь
ни  разу
и  не  поймали.

Никто  не  спросил:
-  А  чего  вы  действительно  то
хотите?

Вывод  то  прост:
-Свои  желания
лишь  вы
   осуществите.

Если  камень  лежит,
сама  по  себе
вода  не  потечёт
и  никуда
сама  по  себе  она  его
не  понесёт.

Хотите  мира-
готовьтесь  к  войне.

Хотите  счастья  
любите  вдвойне
И  за  себя  и  за  него.

Любите  просто  -  ни  за  что.

Вас  не  услышат  -
слушайте  сами.
Хотите  на  море,
Хотите  уюта.

Сами  всё  сами.
Вот  вы  й  на  Багами.
А  вот  -  на  вершине,
Вы  не  погрязли
в  будней  трясине.

И    вопрос:
-  Неужели  это  всё?
Мимо  вас  он.
Вы  -  успели,
Вы  у  цели,
Вы  полны  любви  
как  звери.

Видно  быть  не  человеком
лучше,  лучше
в  мире  этом.

Прогресс,  развитие  -  капканы.
Новизна?
То  ж  шарлатаны.

Новое  зачем  й  кому?
Мы  как  звери,
Мы  у  цели.
Не  нужны  нам  и  идеи.

Я  на  солнышко  гляжу,
С  облаками  я  дружу.
Как  река,  как  берега,
Буду,  буду  я  всегда.

-Дождик  с  неба?
-Не  беда.
Нету  й  водки  й  сигарет,
Пороха  и  пушек  нет.

Мил,  прекрасен  белый  свет.
"Умным"  скажем  слово  -  "Нет".
Хватит  жить  за  счет  других.
Вот  и  шум  из  СМИ  притих.


[b]Останні  з  могікан[/b]

-Куме,  у  Францію  їдуть  розові,
у  Англію  -  голубі,
а  ми  з  вами  які?
-Які,  які,  звичайно  ж  прості,
як  ось  ці  двері,  куме  ми  прості  -
нас  не  випускають.
 

[b]Про  алкоголізм[/b]

Що  ж  то  таке,
що  зі  шкільної  парти  ще  пропагується
та  у  зрілому  віці  уже  не  лікується?
Нема  певно  жодного  фільму  чи  серіалу,
де  б  не  наливали  та  не  рекламували.
І  цю  залежність  масово  ж  прививали.
Ключове  слово  -  дохід!
Новий  рік  -  привід,  що  зробити?
Випити.
Перша  зарплата.
Привід,  що  зробити?
Вірно,  колег  угостити  -  пропити.
Про  студентів  мовчу  -  вчаться  пити.
А  хто  винний  їм?
До  собак  й  тварин  краще  відносяться,
ніж  до  цих,  яких  постійно  заносить.
І  то  їх  дві  категорії:  одні  ще  щось  роблять,
а  інші  -  лиш  просять.
Є  і  діти  не  такі,  їх  не  вилічать  та  лікують,
точно  так  із  тими,  що  п'ють,    роблять  -
то  їх  на  фронт,  якщо  не  вб'ють,  то  -  порятують,
а  от  з  тими,  що  лише  просять  справа  взагалі  кепська
і  дозволу  на  лікування  нема  у  кого  уже  взяти,  немає  й  кому  його  дати,
а  заплатити  то  й  потім.
-Будьмо!
Й  під  тин.

До  чого  ж  веду  -  так,  як  акциз  на  ремонт  доріг  вклали  в  вартість  бензину  так  із  акцизу  на  спиртне  слід  кошти  брати  і  вкладати  в  лікування  наслідків  вживання  цього  лікарства,  а  не  до  хворих  на  голову  відноситись,  як  до  непотребу,  їх  же  держава  наплодила  своїми  діями  та  бездіяльністю.

і

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046170
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2025
автор: oreol