Вселенная одиночеств.

Сигнал  во  Вселенной.
Он  принят  -  мгновенно.
Никем  не  услышан.
Писк  мыши,
   звуки  сверчка.

-Куда?
-В  никуда.

Отсутствие  присутствия.
Шумовые  витрины.
Жизнь  -  в  магазине.

Мы  на  вершине.


***

Как  вы  с  русскими  можете  сосуществовать,
если  русский  вы  не  желаете  ни  знать,  ни  понимать.

Если  даже  слово  русское  вызывает  отвращение,
какое  может  быть  взаимопонимание,
взаимоуважение.



 *  Крайній  вірш  визваний  тим  відношенням  до  творів  не  україською  мовою,  яке  відчувається  й  пропагується,  а  до  чого  це  призводить?

Чому  так  не  відносились  до  власного  виробника  й  до  того  лайна  закордонного,  що  заповнило  всі  прилавки?

Чому  відсторонили  простих  людей  і  від  землі  і  від  благ  та  ні  культури  уже  ні  поваги.

Куди  нас  спрямували?
Нас  там  не  чекає  ж  ніхто.
Коли  вже  і  тут  буде  добре,  сюди  будуть  прагнути,  а  то  навколо  -  країни  процвітають,  а  тут  постійно  -  розруха  і  ми  відокремлюємось,  ми  стаємо  ринком  відходів,  все,  що  там  є  за  непотріб,  весь  сюди  -  секонд  хенд,  шкідливі  виробництва,  зброю  -  на  утилізацію.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046169
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2025
автор: oreol