Червону доріжку, стелили солдати,
Її готували для вбивці, для ката,
Коліна згинали прославлені НАТО,
Бо для терориста пошани багато.
Червона доріжка, то - кров України,
І сльози батьків, над труною дитини,
Хто руку простяг терористу-ізгою,
Ті руки ніколи не вмиє від крові.
Ганьба на весь світ, президенту і НАТО,
Як можна тепер жити, їсти і спати,
Коли нас вбивають безжально і дико,
Америко, справді ти вільна й велика?
Ще Бог є на небі, все бачить і чує,
Життям України безжально торгують,
Від нашої крові душа ваша мертва,
Собі простелили доріжку до пекла.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046156
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2025
автор: синяк