З вогнем в очах летить дракон
І замітає слід хвостом,
Цей потяг мчить, не зупиняючись, на схід.
Палають небо і зірки
І падають туди, де ми.
Можливо, встигну ще залишити хоч слід.
Назад немає вороття,
Там вдома в всіх своє життя -
Всім якось байдуже до смерті і руїн.
У них там істина проста
І досі цілі ще міста...
Авжеж, на західному фронті знов без змін.
Терпіти це немає сил...
Дивлюсь туди, де небосхил,
Зриваюся, йду на вокзал, беру квиток.
І знову потяг мчить на схід.
Який чудесний новий світ,
Де тільки темрява і де нема зірок.
20.08.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046124
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2025
автор: grotath