Німота

Звучання  мого  слова
Незвично  стає  прісним.
В  яскравості  випадковій
Запалюється  на  мить.
Почується  лиш  -  знову
Німіє,  як  птахи  пісня.
За  мить  одну  -  що  упОвість?
А  тільки  бо  защемить.

А  тільки  бо  запечеться
Тавром  у  мою  вдачу,
Відбитком  надій  марних,
І  сну,  де  овець  до  ста.
Украсти  його  -  нечесно,
Знайти  нічиє  -  тим  паче,
Придумати  -  нереально.
І  глибшає  німота.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046121
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2025
автор: Горова Л.