Двозначна сутність станів ілюзорних,
Що душу полонила на контрасті
Чуттів розбіжних в рамках бутафорних,
Лягла під товщу наслідків бриластих.
Примарна мить промінястого сяйва
Пройшла крізь призму часу й розщепилась.
Поглине простір все, що стало зайвим.
Умови корегує спрощень сила.
Зотліла думка попелом осяде,
Покриє тінь, що тьо́пається всує,
Бо сонця рух у напрямку на спадень –
Зворотного маршруту не існує.
20.08.2025
*Процес свідомого звільнення від чуттів та думок, які обтяжують та заважають рухатися вперед.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046098
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2025
автор: Олена Студникова