Це перша зрада,
Може, не остання.
І біль від неї крає серце.
НА ШМАТКИ!
Я - нетерпіння,
змішане з чеканням,
яке боїться кривди
й самоти.
І почуття "святі" для мене -
лише мУка.
І прагнення одне -
їх вирвати з душі.
А ти своїм передаси онукам,
що відьми є насправді.
Це ЖІНКИ.
18.02.1998 ©Ірина Вірна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046092
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2025
автор: Ірина Вірна