Про дерева, що стають попелом

біля  горіха
біля  старої  липи
близько
віддалено
місце
подія
шлях
вплив  орієнтирів
гинуть  малі  великі
шелест    прозорий
у  серці  шумить  печаль
все  
про  минає
ніщо  не  триває  вічно
плинність  
тамує  
часу  
сипучість
рух  
невідворотно
гасить  вогні  зустрічні
після  пожежі  
до  неба  злітає  пух
сірий
ребристий  
на  кожному  мітка  болю
гей  санітаре
врізнобіч  неси  золу
вітре
тебе  я  
до  липи  старої  кличу
якої  немає
але  до  якої  йду

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046069
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2025
автор: Серафима Пант