якось перебуваючи у цетрі подій десь у 15-16 роках у столиці я був свідком як люди вийшли на протест до урядового кварталу з якимось вимогами.
- напроти кордони з новоміліції та НГУ - кароче на манежі усі ті ж самі голови лише шеврони та колір форми змінився.
тоді серед маси яка тусувалася хто -де-навіщось помітив одного чоловіка, який на щось читав .. я думав це черговий вірянин який пропонує себе від імені заїжженого лейблу Христа покаятися і не противитися насильству, але прислухавшись ближче, зрозумів що там далеко не про віру.. а про закони...ні не Божі а людьські.
Він читав - ви не повірите КУ.. мене аж сіпнуло від неочікуваного. Людина прийшла у маси розповідати про - конституцію????? - непрше питання було - навіщо. це не місце для.....
аж потім я зрозумів що звертається чоловік не до силовиків а саме до нас.
він не був якимось активним чи з прапором... він просто сояв і зачитував і дискутував.
навколо його зібралося кілька молодих людей і уважно слухали.
потім правда туди поряд прилетіла газова шашка і гурт трохи відійшов подалі.
звідки вона прилетіла вже було мені не так важливо, бо те що я почув, мене реально сколихнуло із середини...
а мова йшла про наші з вами права, про мої права на землю а не на гасла чи плакати чи навколишню бруківку, хоча частково також вона бо вироблена була на держпідприємстві з наших податків на державне замовлення - і знову ж таки - з наших податків.
і мені згадалася одна говірка від кого про євреїв. - ви знаєте чому евреї живуть краще ніж інші народи і на такоу малому клаптику землі - бо вони змалечку вчать не лише тору але і рахувати свої податки, кожен цент. І за кожен спитають у своєї влади до залишку,тому вони саме так живуть.
тим часом чоловік трохи відійшов від маси та я неодмінно вирішив підійти до нього і як першоглядач поцікавився - що то за проповідь була.
він не дивлячись на мене зупинився, знову почав говорити:
- ви знаєте що ви маєте права... - я знітився але відповів - знаю і маю. Він тоді поглянувши на мене спитав - а яка саме стаття це право вам гарантує... - тут я випав.. бо я не знав номера. він не чекаючи відповіді нагадав мені їх.
потім відкрив на певних сторнках брошуру та прочитав мені ці статті. потім знову подивився на людей та сказав - от що ми маємо знати перед тим як іти когось скидати.
А европейці це знають чудово тому і живуть прекрасно на відміну від більшості з нас. - я зніяковів, хоча і був згоден з ним. Але він знову про щось подумав, поклавши книжечку собі. і перепросивши за незручність сказав що має йти але завтра теж тут буде - бо людей треба навчати, сказав він та пошів собі у протилежну від массовки сторону.
в той день я вже не ліз у масу а пішов центром до схилів поки був є час до заходу сонця, купив щось попоїсти та ставши у оглядового почав переварювати почуте.
- а у мене навіть і цієї книжечки не було при собі.
- нікому це не цікаво,ніхто не скуповує цю літературу, - згадалися мені фрази із того що говорив цей чоловік мені,
- а вона кошту лише 10 грн у будьякому магазині канцтоварів, та нікому не цікава. Тому так і живемо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046068
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2025
автор: Велес Є