Слову Отчому
Ісусу Христу
і Богоматері Марії
з вдячністю і любов’ю присвячується
Господи! о висота! — о самота!
Серце нижеться — яка є висота!
я вважав
що гірним — треба бути в горах
і яка там думка... сила волі — і мета!
Що подумали — що я знущаюся з історії?
Господи! о висота! — о самота!
Навіть не здогадуються:
я всіх переорюю
звідси так розчахнена краса
з сяйним плугом
вдекотре
сюди ніхто і не діставсь
психологією прихоронять
Церкву
А спустись в ущелину —
світло осені
все щедре
осінь людська
а в висотах —
всяк літургісав
зораний всією сяйністю! — Краса!!
Й — думають? а благодать?
З нею сила волі — і мета!
Що ж? мені — знущатись
із історії?
Є ікона Твоя — я її писав
не сховається
о висота — це самота!! —
так що це є ясність Неба
і Цариця Неба — я ж
всотав
все як Ти возносив —
й
висота!
війнами прихоплені-приорані —
розорані і переорані:
в Тебе це є слово на устах —
в Космосі це слово —
на устах
о висота! — о самота!..
і любов!! —
й Любов все вище ...
аніж — здоганя мета
20.08.2025,
Київ — третій вибір Богородиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046051
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2025
автор: Шевчук Ігор Степанович